Класици́зм — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції. Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст
Ренесанс (Відродження) Епоха Відродження — період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії в кінці XIII століття, зайняв в більшості європейських країн XIV—XVI ст., а в Іспанії та Англії тривав до початку XVII століття. Термін «Відродження» першим почав вживати Джорджо Вазарі — італійський художник XVI століття, учень Мікеланджело і перший дослідник сучасного йому мистецтва, автор книги «Життєписи найзнаменитіших живописців, ваятелів і зодчих».
Ант́ичність (від лат. antiquus, також Класична епоха) — період історії від 800 року до н. е. до 600 року н. е. у регіоні Середземного моря.
Го́тика, готичний стиль — художній стиль середньовічної культури країн Західної Європи. Термін «Готика» запроваджений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським»
Баро́ко (від порт. barroco ісп. barrueco та фр. baroque — «перлина неправильної форми») — стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI століття — кінця XVIII століття.
Реалі́зм — стиль і напрям у мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах.
Романтизм — ідейний і художній напрям в європейській і американській культурі кінця XVIII століття - першої половини XIX століття, характеризується утвердженням самоцінності духовно-творчого життя особистості, зображенням сильних пристрастей і характерів, одухотвореною і цілющої природи.
Рома́нське мисте́цтво також Романіка — стиль та однойменна епоха у мистецтві Середньовічної Європі від дороманики до готики; охоплює живопис, скульптуру і архітектуру. Хронологічно у різних частинах Європи її генезис та панування відрізняється — у архітектурі воно стає помітним з 1000 року, а кінець та перехід до готики відбувся протягом XIII ст. (у Франції трохи раніше — вже у 1130 році)
Візантійське мистецтво —стиль в образотворчому мистецтві й архітектурі, що зародився в 4-5 століттях у Візантії (столиці Східної Римської імперії) і поширився в Італії, через Балкани, в Київській Русі, де він існував впродовж багатьох століть.
Рококо́ — галантний, реверсований стиль щодо бароко, що в другій половині XVIII століття дійшов до України — до Києва, Львова у 1760 — 1770-тих pp. Творчим рушієм доби рококо у всіх ділянках культури було еспрі на противагу чуттєвості чи рації класицизму.